«Я тисячу разів переконаний у
тому, що успішне навчання в середніх і старших класах залежить насамперед від
уміння свідомо читати: читаючи, думати, й, думаючи, читати».
В. О. Сухомлинський
Державний
стандарт початкової загальної освіти передбачає всебічний розвиток та виховання
особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних
мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, виховання потреби в
здоров’ї як важливої життєвої цінності. За роки початкової освіти діти мають
набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних
видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань.
Базовий навчальний план початкової школи,
складова Державного стандарту загальної середньої освіти, включає шість
освітніх галузей. Серед них домінантна роль належить галузі «Мови і літератури». Її змістове
наповнення передбачає опанування молодшими школярами рідної мови як засобу
спілкування і пізнання, прилучення до скарбниць духовності і культури,
літературних надбань українського народу і народів світу, виховання
громадянськості, патріотизму, національної самосвідомості.
Основною змістовою лінією мовної освіти у
початковій ланці загальноосвітньої школи є
мовленнєва.
Справедливо вважають, що саме мовлення (усне,
писемне) характеризує людину, є ознакою її загальної культури. Сіре, безбарвне
мовлення перетворює людину в похмуру, мовчазну, бездумну істоту, а багате,
образне, емоційне – в життєрадісну, впевнену в собі, мислячу особистість.
Сучасні діти – це діти «ринкового середовища»,
і вони не розуміють мови старих ідеалів високої моралі. Їх життя потрібно
наповнити живим і дієвим сенсом. А тому впродовж багатьох років я в постійному
пошуку нових шляхів пропаганди дитячого читання. Адже одним із найкращих
учителів завжди була і залишається книжка, а дитяче читання – головним резервом
розвитку дитини.
Визначення
змісту початкової освіти з читання, що є невід’ємною складовою навчання рідної
мови, ґрунтується на особливостях
мовленнєвого розвитку молодших школярів, основними принципами яких вважають:
тематично-жанровий, художньо-естетичний та літературознавчий.
Мета
початкового курсу читання допомогла мені сформулювати головну ідею мого
досвіду: «Формування в молодших школярів повноцінної навички
читання як виду мовленнєвої діяльності». Успіх у реалізації обраної
проблеми неможливий без розвитку зв’язного мовлення, образного мислення,
читацької самостійності учнів, їх творчої діяльності; вироблення у школярів
умінь працювати з текстами художніх і науково-популярних творів; збагачення
досвіду естетичного сприймання прочитаного; введення дітей у світ
морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів тощо.
На успішність
учнів впливає значна кількість різноманітних факторів. Але одним з
найважливіших є вміння свідомо, правильно, виразно та швидко читати. У дитини,
яка не вміє добре читати, виникають певні труднощі під час виконання домашніх
завдань, їй не цікаво на уроках, важко засвоювати навчальний матеріал, вона
вдається до зубріння. Такий учень не буде активним читачем, не відчуватиме
потреби спілкування з книгою, тому що читання приносить йому не задоволення, а
страждання.
Отож, відповідно
до мети і завдань курсу «Читання» систематично працюю над розвитком повноцінної
навички читання молодших школярів. Навчаю дітей свідомо, правильно, плавно
читати вголос цілими словами і групами слів з дотриманням засобів виразності
усного мовлення (сили голосу, інтонації, логічних пауз, наголосу); основних
правил літературної вимови слів; прийомам розвитку темпів читання вголос і
мовчки.
Впродовж навчання в
початковій школі учні оволодівають повноцінною навичкою читання, яка
характеризується злиттям технічної
і смислової
її сторін.
Технічна сторона читання
охоплює такі компоненти, як спосіб
читання, правильність,
виразність, темп. Кожний з них як окремо, так і в сукупності,
підпорядкований смисловій стороні читання, тобто розумінню тексту.
Ця якість передбачає розуміння більшої частини слів у тексті, вжитих як у
прямому, так і в переносному значеннях, змісту кожного речення тексту,
смислових зв’язків між ними і частинами тексту, фактично змісту тексту,
основного його смислу.
Уміння і навички, які
формуються на уроках читання, є важливим засобами саморозвитку й самовираження
особистості учня, вивчення практично всіх навчальних предметів, Вони мають
загальнонавчальний характер, забезпечують подальше засвоєння систематичних
курсів у наступних ланках загальноосвітньої школи.
У 1–2 класах основну увагу зосереджую на інтенсивному
формуванні якостей читання вголос. Паралельно з цим в учнів формую уміння
слухати, сприймати й розуміти зв’язне усне й писемне мовлення. З другого
півріччя 2 класу застосовую навчання читанню вголос і мовчки.
Сформувати повноцінну
навичку читання (читати правильно, усвідомлено, виразно, в оптимальному темпі)
допомагають наступні прийоми:
1.Читання –
слухання художнього твору з
наступним його аналізом.
Намагаюся навчати учнів під час слухання визначати,
про що цей твір, чим цікава тема, хто його герої, відчувати загальну емоційну
спрямованість. Для цього проводжу підготовчу роботу, формулюю конкретні
завдання перед читанням, організовую читання-передбачення за заголовком,
заголовком і опорними словами, виписаними з тексту (ілюстраціями, закінченням,
прислів’ями, запитаннями).
У ході аналізу перечитую учням найяскравіші частини
тексту. Спілкування з твором, його автором – це спільне хвилювання, відчуття
дитиною ставлення вчителя до прочитаного, збагачення емоційно-естетичного досвіду.
Дітям важко перекласти на звичайну мову, що їх вразило, сколихнуло почуття.
Тому виховання і навчання на уроці читання повинно включати обмін духовними
цінностями на рівні особистісного спілкування вчителя і учнів, учня з учнем.
Урок читання наповнюється думками і почуттями. Таким чином, через аналіз твору веду
дитину від підсвідомого розуміння до усвідомленого відкриття морально-естетичних
цінностей твору.
2.Читання-аналіз
– читання тексту учнями «від слова до слова» з намаганням не лише зрозуміти зміст,
а й відчути красу художнього слова, його найтонші відтінки; жити життям героїв
твору, поділяти з ними їхні мрії, радощі, смуток.
3.Читання-передбачення. Перед читанням кожного абзацу (частини)
тексту втручаюся в процес сприйняття, пропонуючи дітям уявити, поміркувати,
відчути, «почути», «побачити», бути спостережливими, пам’ятати хід розвитку
подій.
4.Читання-порівняння.
Під час читання діти пригадують подібний твір, знаходять його в читанці,
перечитують окремі уривки, вибирають художні засоби, порівнюють описані події,
співставляють характеристики персонажів тощо.
5. Індивідуальне читання мовчки. В ході такого читання розвивається зорове, емоційне
сприйняття, усвідомлення змісту, запам’ятовування; формується вміння
співвідносити швидкість читання з усвідомленням, уявленням описаних картин.
Ефективним прийомом є осмислювання запитань, заздалегідь записаних вчителем на
дошці, підготовка до вибіркового читання під час відповіді на кожне з них.
6. Пошукове читання
(пошук слів, виразів, порівнянь, епітетів, описів природи думок, слів-характеристик
і т. ін.).
7. Виразне читання як результат усвідомленого, емоційного
сприйняття твору.
Для
розвитку чіткої вимови, точності і швидкості зорового сприймання, уваги до
слова та його частин застосовую різноманітні вправи, відомі вчителеві-практику.
Вони виконуються в процесі роботи над текстом, до його читання, після читання.
Вправи для розвитку чіткої вимови:
1. Вправи на дихання
2. Артикуляційні вправи
3. Робота над
скоромовками
4. Робота над
чистомовками
5. Вправи ідейно-емоційного
спрямування (вправи на розвиток елементів хореографії, сценографії, пантоміми
тощо)
Вправи на розвиток швидкості сприймання інформації та уваги
1. Читання,
запам’ятовування та відтворення слів (для читання слів виділяється обмежений
час).
2. Читання слів,
визначення таких, що зустрічалися двічі
Ліс, звір, жук, кущ, лис, ліс, мох, їжак, джміль.
3. Добір пар слів
хлопчик лагідна
кішка пекуче
мама слухняний
сонце пухнаста
4. Читання «зашифрованих» слів, вилучення
зайвих з кожної групи
иштан укорц
нускя ілбх
альотп оломок
укар івкатк
5. Утворення за допомогою математичних дій слів, їх
читання
по + лід – ід – л +
їзд (поїзд)
го + рам – ам + ох (горох)
Вправи на усвідомлення прочитаного тексту
1. Склади вірш, рядки якого розмела
хурделиця.
Віхола – метелиця
Сніжні
хороводи
Не
крупа то мелеться, –
В
чистім полі водиться.
2. Відшукайте закінчення
прислів’я чи приказки і прочитайте її:
Квітам потрібне сонце,
ніж у неволі в золотій клітці
Краще
на волі на вітці, а
народам мир.
3. Вибрати із
запропонованих заголовків найбільш точний.
4. Роз’єднай слова і
прочитай.
ПіймавЮрчикСиничку.
Авсадувжеосінь.
ВипорхнулаСиничказклітки.
Іполетілашукатисвоїхподружоксиничок.
5. Який склад «загубився»?
Та___ _____чен_____ – ве________ ук____їнський
по_______, худож_____.
( Тарас Шевченко – великий український поет, художник.)
Вправи
на розвиток виразності читання
1. Вправи на правильне використання пауз
(синтаксичних. логічних, психологічних, віршових та фізіологічних).
2. Вправи на правильне використання логічних
наголосів.
3. Вправи на розвиток мелодики мовлення.
4. Вправи на розвиток позамовних
(рухових) засобів виразності (поза, жести, міміка).
Принагідно сказати, що теоретичні
основи виразного читання ґрунтуються на
системі К. С. Станіславського, зокрема на його вченні про словесну дію.
Важливість своєї системи основоположник театральної педагогіки як науки зводив
до вагомості слова, словесної дії. Говорити – означає діяти.
Окрім традиційних вправ для розвитку
навички читання використовую
нестандартні ігрові прийоми роботи над текстом:
1.
Цікаве запитання
Учням пропоную прочитати
текст (його частину). Поставити цікаве запитання, відповідь на яке вимагала би
глибокого розуміння прочитаного. Заслухавши всі питання, учні вибирають
найкраще й оголошують переможця.
2. Переказ по колу
Учні читають
запропонований текст. Потім стають у коло й починають переказувати прочитане.
Кожен має право висловити лише одне речення (одну фразу).Таким чином,
відтворюється зміст тексту.
3. Знайди помилку
Школярам пропоную
прочитати текст. Потім запис закривається. Дітям необхідно прочитати наступний
текст на екрані, чи послухати його з уст самого вчителя. Наступне завдання:
порівняти тексти, знайти розбіжності (помилки).
4.
Миттєве фото
Дітям пропоную за
обмежений час запам’ятати якнайбільше інформації, викладеної в тексті, що
розміщений у підручнику або проектується на екрані. Далі потрібно відтворити по
пам’яті якомога більше відомостей. Обговорюються
результати відтворення. Доповнюється зміст повідомлень, обирається переможець.
5.
Дерево мудрості
Учням необхідно прочитати
текст, сформулювати складне запитання за текстом, записавши його на маленькому
клаптику паперу. Папірець скручують трубочкою, зав’язують ниткою та
прикріплюють до «дерева». На «дереві» буде стільки «іграшок», скільки учнів у
класі. Коли «дерево» вже прибране, школярі по черзі підходять до нього, зривають
запитання та відповідають на них. Слухачі оцінюють відповіді.
6.
Конкурс казкарів
Пропоную прочитати текст.
За його змістом придумати казку. Після індивідуальної (групової) роботи усі
гуртом заслуховуємо тексти казок, обговорюємо, вибираємо найбільш вдалу.
7. Напишіть листа до…
Після ознайомлення з текстом й обговорення в
групах учням пропонується завдання – написати листа до певних осіб. Після
завершення роботи визначається кращий лист.
Сформувати повноцінну навичку читання, читацьку самостійність
учнів, сприяти розвитку інформаційної культури школярів; ознайомити з широким
кругом доступної для самостійного читання літератури та її видами; навчити
дітей свідомо обирати для себе потрібні, посильні книжки та читати їх,
замислюючись над прочитаним; розвивати у школярів засобом самостійного читання
бажання та вміння вчитися; використовувати дитячу літературу для виховання у молодших
школярів громадянського та суспільного самопізнання – основна мета позакласного читання.
Цей комплекс безперервно пов’язаних
навчальних цілей намагаюся вирішити разом із школярами впродовж чотирьох років
навчання на уроках класного й позакласного читання.
Отже,
читання – це важливий спосіб засвоєння життєво важливої інформації, запорука
успішної інтеграції особистості у світову культуру, у систему тих цінностей,
норм, традицій, які характеризують суспільство.
Комментариев нет:
Отправить комментарий